Його серце зупинилося, але подвиг житиме вічно
«Володимир був доброю людиною і допомагав товаришам».
Так про нього говорять ті, хто служив поруч.
Володимир Валерійович Кучеренко, народився у 1998 року в смт Цвіткове, загинув 16 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання. У підрозділі його знали, як спокійного, працелюбного і вмотивованого бійця.
«Не боявся роботи, не боявся зброї. Відпрацьовував завжди професійно». Володимир багато мріяв про майбутнє — повернутися додому, побудувати власний будинок, бути поруч із родиною. Одночасно прагнув зростати як військовий: «У воєнному житті хотів, щоб вийшло… як мінімум дослужитися до майора».
«Був відповідальним. Мав хист до техніки, швидко схоплював. Ми планували його як сержанта з матеріального забезпечення».
Підрозділ здійснив прорив, завдав противнику втрат і зачистив лісову ділянку.
Під час організації кругової оборони Володимир прикривав групу на спостережному пункті, стежачи за ділянкою поля та можливим рухом противника.
Ми пам’ятаємо кожного.
Ми шануємо кожного.
