Інфекційні хвороби бджіл – загроза для пасіки
Хвороби бджіл доставляють безліч турбот бджолярам і можуть негативним чином відобразитись на пасіці в цілому. Активне застосування різних хімічних речовин і пестицидів в сільському господарстві, забруднення навколишнього середовища, інфекційні захворювання - все це може привести до дефіциту бджіл-запилювачів, дефіциту меду, а в деяких випадках, навіть до загибелі цілої сім'ї або всієї пасіки.
Інфекційні хвороби бджіл представляють собою широку групу заразних захворювань збудниками яких є різні мікроорганізми.
На пасіках часто виникають бактеріальні хвороби або бактеріози, які викликаються патогенними бактеріями; мікози та мікотоксикози, які викликаються грибками; вірози, які викликаються вірусами, і значно рідше реєструються хвороби бджіл, спричинені риккетсіями, спіроплазмами та синьозеленими водоростями. Для інфекційних хвороб характерна швидкість поширення шляхом передачі збудника від хворих до здорових бджолиним сім'ям під час контакту бджіл або через корм та інші об'єкти зовнішнього середовища. При появі інфекційного захворювання бджіл, та їх личинок і лялечок або підозрі на захворювання слід, перш за все, із урахуванням клінічних ознак, аналізу епізоотологічних даних та лабораторних досліджень, поставити діагноз, потім своєчасно провести лікувально-профілактичні та санітарні заходи на пасіці.
Найпоширеніші захворювання бджіл та їх сімей:
• Гнилець(американський або європейський) Найчастіше на цю хворобу страждають личинки, але відомі також випадки захворювання дорослих особин. Без своєчасного лікування - призводить до вимирання бджолосім'ї. Основні ознаки - наявність в розплоді одночасно мертвих, хворих і здорових личинок (строкатий розплід). Для встановлення діагнозу личинки слід відправити на експертизу. Хвороба не лікується. На пасіку і околиці (5 - 7 км) накладається карантин. Основний метод профілактики - це якісний догляд, своєчасна заміна стільників і постачання бджіл достатньою кількістю кормів (меду і перги). Сильні сім'ї гнильцем, зазвичай, не хворіють.
• Варроатоз Збудником хвороби є кліщ Varroa. Основна ознака - поява в вуликах значної кількості дефектних бджіл і трутнів у яких спостерігається деформація грудей і черевця, відсутні крила й кінцівки, можливі недорозвинення або перерозвиток крил. Для профілактики і лікування застосовують різні кислоти.
• Акарапідоз Збудник хвороби — кліщ Acarapis woodi, який паразитує в трахеях дорослих бджіл. Бджоли не можуть літати, крила хворих бджіл неправильно складені, ніби вивернуті. Через якийсь час вони гинуть. Лікування дає часткові успіхи, воно не приносить повного видужання сімей, тому його доводиться повторювати на одній і тій самій пасіці щорічно.
• Нозематоз Повільна інвазійна хвороба бджолиних сімей, що викликає розлади кишечника й деформацію середньої кишки дорослих бджіл і маток. Хворобу викликає одноклітинний організм — нозема. Хвороба в початковій стадії протікає непомітно. У міру розвитку хвороби спостерігається ослаблення деяких бджіл, що виражається в млявості, тремтінні крил, нездатності літати, збільшенні черевця, характерними ознаками є: пронос бджіл під час зимівлі, загибель маток навесні, відставання в розвитку сім'ї. У разі виникнення хвороби бджіл лікують, а заражені вулики дезінфікують.
У разі будь-яких підозр на інфекційне захворювання, заражену бджолину сім'ю піддають карантину і негайно звертаються до фахівця.
