Як розвивати цифрову безбар’єрність в Україні: Мінцифра презентувала результати досліджень

Дата: 15.12.2023 08:48
Кількість переглядів: 103

Мінцифра разом з партнерами провела два дослідження про цифрову безбар’єрність. Вони допоможуть проаналізувати найкращі практики регулювання вебдоступності в Євросоюзі та більш ефективно розвивати безбар’єрність електронних ресурсів в Україні. Результати досліджень презентували 14 грудня в Києві. Одна з головних рекомендацій — поширити вимоги цифрової доступності на приватний сектор.

Фото без опису

Перше дослідження — «Законодавче регулювання цифрової безбар’єрності: найкращі європейські практики» — аналізує, як сфера вебдоступності регулюється в Європейському Союзі. А також у п’яти країнах Європи: Великій Британії, Данії, Німеччині, Франції та Швеції. Звіт розкриває, як побудовані системи державного регулювання в цій сфері, які вимоги законодавств, відповідальні органи та їхні повноваження. Результати цього дослідження дають змогу проаналізувати європейський досвід та використати найкращі практики для розвитку вебдоступності в Україні. Детальніше можна дізнатися за посиланням.

Друге дослідження — «Використання допоміжних технологій людьми з інвалідністю» — проаналізувало, як люди з інвалідністю, насамперед із порушеннями зору, в Україні користуються допоміжними технологіями, із якими проблемами стикаються та які потреби мають. У процесі дослідження також порівняли технології перетворення тексту на мовлення (text-to-speech), які підтримують українську мову. Детальніше можна дізнатися за посиланням.

Дослідження показали потреби незрячих людей при користуванні допоміжними технологіями, а також відмінності їхнього досвіду з міжнародним. Наприклад, опитування підтвердило, що в Україні нагально потрібно вдосконалювати українські синтезатори мовлення — TTS. Це технології перетворення тексту на мовлення. Адже вони безпосередньо впливають на те, чи зможуть користувачі з порушеннями зору отримувати цифрові послуги українською мовою.

Крім того, найбільш затребуваною технологією виявилися озвучені банкомати — про це заявила понад половина респондентів (52,8%).

«Виявлені результати стосуються не лише сфери державної політики, це й досить прикладні речі. Як-от необхідність завантажувати на сайти не лише PDF, а й текстові файли у форматі MS Word чи розробляти продукти спершу для смартфонів за принципом mobile first. Це ті поради, які можуть застосовувати всі розробники та контент-менеджери, і вони матимуть вагоме значення для незрячих людей», — пояснив експерт UNDP із питань цифрової доступності та автор обох досліджень Дмитро Попов.

Нагадаємо, у липні Кабмін ухвалив постанову, яка зобов’язала всі державні установи привести свої сайти, онлайн-портали та застосунки у відповідність до нового держстандарту з вебдоступності. Він розроблений на основі міжнародних рекомендацій WCAG 2.1 (Web Content Accessibility Guidelines). Це настанови, які визначають, як зробити онлайн-контент доступним для широкого кола користувачів.

У лютому настанови WCAG 2.1 вперше перекладено українською мовою. Це допомагає українським розробникам швидко створювати онлайн-ресурси для широкого кола користувачів, зокрема людей із порушеннями зору чи слуху.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь