ЗЛАТОКРАЮ 90!

План заходів щодо відзначення 90 річниці утворення Золотоніського району

«Земля моя рідна, сивочола і вічно юна Золотоніщина!»

Золотоніщино – мій рідний краю! Ти ніби зітканий із золотаво-сяючих променів сонця, п’янкої свіжості зеленого листу та глибинної сині далекого неба, із світлих земних радостей та чорних земних печалей.

В тобі – слава і могуть минувшини.

В тобі - життя і гордість багатьох поколінь наших земляків: і тих, які давно відійшли у вічність, і тих, які живуть з нами до нині. Саме про твоїх славних синів і дочок, що залишили для нас неоціненні зерна своїх дум, своєї любові, своєї праці – ці вдячні рядки.

Золотоніщино!

Земля ланів безкраїх,

В вінку колосся золотом сія.

Тут все моє, що у житті я маю -

Моє село, мій дім, моя сім’я.

Земля батьків, в тобі черпаю сили,

З твоїх джерел цілющу воду п’ю.

Люблю тебе до скону, до могили

І нині, й прісно, і вовік люблю!

Гладка Катерина Яківна,

голова первинної ветеранської організації с. Бубнівська Слобідка,

організатор культурно-дозвіллєвої діяльності відділення

соціально-побутової адаптації «Спадщина» с. Бубнівська Слобідка,

керівник народного аматорського фольклорного колективу «Спадщина» с. Бубнівська Слобідка.

МОЯ ЗОЛОТОНІЩИНА

Цвітуть сади у квітні білопінно,

Хвилює в травні пісня солов’я –

Це часточка держави Україна,

Це все Золотоніщина моя.

У червні спіють ягоди рум’яні,

У липні колос золотом сія –

Це все багатство дорогого краю,

Це все Золотоніщина моя!

Левад зелених килими шовкові,

Заплави повноводногоДніпра,

Бори соснові, молоді діброви –

Це все Золотоніщина моя!

Тут миле все.

Якою дзвонковою

Здається в сяйві сонячного дня

Вода Золотоношки і Супою!

А це ж Золотоніщина моя!

Дивлюсь, як ранки, росами умиті,

Стрічає в полі трудова сім’я.

Це значить – люди щирі й працьовиті.

І це – Золотоніщина моя!

Цвіти, мій краю, врожаями слався,

Пишайся іменем, що золотом сія!

В ім’я майбутнього, во ім’я щастя

Дерзай, Золотоніщино моя!

ПІСНЯ ПРО ЗЛАТОКРАЙ

Біжить дорога ген за виднокрай,

Обабіч грає золоте колосся.

І манять знов до себе став і гай,

І знов до них вертаюся у гості.

Сміються соняхи до сонця у полях,

Вітають птахи юним передзвоном.

Таких садів у золотих плодах

Ніде нема, як в нашому районі.

Грай, музико, грай, серце звеселяй.

Хай цвіте в достатку й славі Златокрай!

Куди б шляхи не кликали мене,

Та рідний край моєму серцю милий,

Бо тут найвище небо весняне,

І тільки він дарує серцю крила.

Хлюпоче весело до сонечка ріка

Між берегів у килимах зелених.

Моя Золотоніщино дзвінка,

Ти найдорожча сторона для мене.

Грай, музико, грай, серце звеселяй.

Хай цвіте в достатку й славі Златокрай!

Валентина КОБЗАРЕНКО,

с.Гельмязів