Незрадлива любов до землі

 

     Про таких  людей із впевненістю можна сказати, що  вони творять історію свого рідного краю власними руками. Глибока криниця життя та творчості Гладкої Катерини Яківни та її підопічних з Бубнівської Слобідки вражає самобутністю та неповторністю, відданістю та непоборним бажанням творити добро заради своїх земляків на благо рідного села, заради свого золотоніського краю.

Народилася Гладка Катерина Яківна в післявоєнному 1948 році в невеликій сільській родині. На жаль, дівчинка  змалку не відчула батьківської любові та ласки, але дідусь Дементій Володимирович,  мама Євдокія та старша сестра Марія зуміли зробили все, щоб Катруся виросла доброю, роботящою та тямущою дитиною. Дитинство  Катерини не було багатим, але й не голодним. Рідні старалися, щоб воно  не відрізнялося від життя дітей, які зростали в повних сім’ях.

     Сім’я обробляла город, тримала домашнє господарство. Їсти було що, але грошей сім’я не бачила ніколи, тому що мати працювала в колгоспі за трудодні.  Жити було важко та  оптимізму й  надії на краще не втрачали.

    Середню школу Катерина закінчила в 1966 році зі срібною медаллю, мріяла про інститут культури, але вступати до ВУЗу не наважилася – сім’я не мала грошей.  Вже пізніше за направленням колгоспу дівчина вступила до Київської сільськогосподарської академії на економічний факультет. Успішно закінчивши її, у 1971 році повернулася додому і вже ніколи з того часу не покидала свого рідного села.

     Успішно здобувши вищу освіту, Катерина Яківна працювала в колгоспі села Бубнівська Слобідка на посадах головного економіста, економіста з оплати праці, а пізніше – очолила колективне господарство. До своїх обов’язків завжди відносилась добросовісно, займала активну громадську позицію, була лідером профспілкової та партійної організацій села, членом депутатського корпусу сільської ради, активним учасником художньої самодіяльності. Її до сих пір поважають односельці за чесність, справедливість і доброзичливість, за витримку і  врівноваженість, за  душевну щедрість і доброту.

     Незважаючи на те, що багато сил і часу  Катерина Яківна віддавала роботі, вона  завжди була і залишається люблячою донькою, дружиною, матір’ю та  бабусею.

    Разом зі своїм чоловіком Іваном Антоновичем,  Катерина Яківна виховала двох доньок Тетяну та Наталію,  має трьох прекрасних онуків. Нині вона  з ніжністю та вдячністю доглядає  стареньку маму Шолуху Євдокію Дементівну, якій у цьому році виповниться 94 роки.

     У 2005 році вийшла на заслужений відпочинок, але спокій їй тільки снився. Про таких жінок говорять: «Старість її вдома не застане…»   Як голова первинної ветеранської організації села Катерина Яківна і зараз веде активний спосіб життя.  В свій час вона виступила ініціатором у створенні сільського музею. То ж,  з нагоди 60-ї річниці Великої Перемоги над фашистськими загарбниками під керівництвом Гладкої Катерини Яківни в старому приміщенні дитячого садка силами громадськості та сільського активу було відкрито історично-краєзнавчий  музей. Зараз в музеї працює п’ять кімнат: кімната Бойової Слави, «Світлиця», «Шкільний клас», кімната творчості земляків та «Селянська хата». Катерина Яківна активно продовжує роботу по його подальшому розширенню, планує відкрити картинну галерею творчості художника–земляка В.Є.Перевальського та кімнату трудової діяльності бубслобідчан. Створений музей став осередком проведення культурно-мистецьких  заходів, зустрічей з ветеранами та гостями села, опорою у науково-дослідній роботі  учнів Малої Академії  Бубнівсько - слобідського навчально-виховного комплексу.

    Як творець, духовний натхненник  та незмінний керівник жіночого фольклорного колективу «Спадщина» Гладка Катерина Яківна вносить вагомий внесок  у розвиток сільської культури та освіти. На творах українських пісень, віршів та гуморесок, які для виступів ансамблю вона пише сама, виховується сільська  молодь, їй прищеплюється любов до землі, повага до старшого покоління, жагуче бажання робити добро. Крім того, учасники фольклорного колективу зібрали і записали близько трьохсот народних пісень. За мистецькі заслуги та активну участь в громадському й  культурному житті села та  району «Спадщині» у квітні 2012 року  присвоєно звання народного аматорського колективу.

     Саме народне визнання  та активна діяльність жіночого фольклорного колективу «Спадщина» заклали творчий фундамент, на базі якого у 2009 році створено відділення соціально-побутової адаптації «Спадщина», яке входить до складу територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі. Організатором культурно-дозвіллєвої діяльності новоствореного відділення по праву призначено Гладку Катерину Яківну, яка працює на цій посаді донині, своєю працею приносить розраду та задоволення бубслобідчанам, дарує їм щасливі хвилини відпочинку.

     Можна з великим задоволенням ще дуже багато гарних слів говорити про цю людину - прекрасну жінку, трудівницю, багату творчу особистість, адже її життя - це терниста дорога не до слави та нагород, це важкий шлях до людського визнання, щирого усвідомлення того, що « ти маленька краплинка у великому морі радості своїх земляків, крихітне, але значуще зернятко  у різнобарвному суцвітті щастя своїх односельців…»

   Та не можна без хвилювання переглядати яскраві сторінки багатогранного життєвого подвигу Катерини Яківни,  за що - доземно їй вклонитися, висловлюючи щирі почуття вдячності та поваги.

 

               

За інформацією територіального центу

по обслуговуванню одиноких та пристарілих громадян

Золотоніської райдержадміністрації

Повернутись