Серед степів село наше чудове

 

    Броварки — невелике село на Золотоніщині.Його живописна місцевість знаходиться поміж безкрайніх українських степів. Як і кожне село, воно має свої таємниці та свою історію.

    Броварки — село в Україні, Золотоніського району Черкаської області. Воно знаходиться на лівому березі Дніпра, за 30 км на північний захід від районного центру.

    Розташоване село на Придніпровській низовині. Особливістю рельєфу є земляні пагорби – могили (кургани) висотою 2 – 6 м, які розміщуються на невеликій відстані один від одного. В околицях населеного пункту їх відомо близько десяти, проте власні назви збереглися не у всіх.

   Найвища точка Броварок знаходиться на горі Могила-Плоска, абсолютна висота її становить 142 м. Ця висота є максимальною точкою не лише села, а й усього Золотоніського району. Довгожителі розповідають, що в дореволюційні часи на Могилі-Плоскій був спостережний пункт, стояла висока башта, з якої було видно навіть Канівські гори.

    З висоти Могили-Плоскої можна побачити мальовничий степовий краєвид, широкі поля, пасовища, березовий гай, людські оселі Броварок, а також сусідні населені пункти.

    Степовий ландшафт нашого села примушує захоплюватися всіх, кому вдалося побувати в нашому краї. Клаптик природи за селом відкриває чудові пейзажі — широкі степові простори.

     Броварки – одне з наймолодших сіл Золотоніщини. Воно виникло на рубежі ХІХ і ХХ століть, але остаточно сформувалося лише у 40-х роках ХХ ст. Село Броварки утворилося в долині річки Броварки, звідси й назва населеного пункту.

  Місцевість, де розміщувались невеличкі поселення, які пізніше переросли в населений пункт, була багата ґрунтовими водами, а деякі місця були дуже болотисті. Мешканці шукали більш придатні для побудови хат і для проживання місця, оселялися родинами на горі біля лісу Дубровка, під горою та на степу біля долин та курганних насипів. В писемних документах перша згадка про Броварки засвідчується 1850 роком.

     Проте на карті «Киевской и Полтавской губернии» 1862 р. село ще не фіксується, натомість біля озера Руде позначено хутор Озерскій. Це свідчить, що люди оселялися хуторами на землях сприятливих для землеробства, або куплених у власника землі. Є версії, що землями навколишніх територій володів князь Горчаков Констянтин Олександрович, маєток якого був у с.Ташань Київської обл.

    Перепис 1900 року також не фіксує наш населений пункт. Перша згадка про Броварки зустрічається в матеріалах третього подвірного перепису за 1910 рік. Отож, цей населений пункт, ймовірно, виник між 1900 і 1910 роками.

    Перша хвиля заселення території села припадає на часи Столипінської реформи. Жителі сусідніх сіл купували державні землі в Селянського поземельного банку та створювали хутірні господарства. В історичних джерелах Броварки значаться як хутір, що належав Гельмязівській волості. У 1929 році селяни об'єдналися в колгосп імені Крупської.

    Друга хвиля заселення відбувалась в трагічні 1932-33 роки, коли мешканці навколишніх сіл переселялись на Броварки. Одні були розкуркулені, позбавлені всього напрацьованого важкою працею. Інші тікали від голоду в пошуках хліба. Довгожителі села згадують, що у «голодні» роки колгоспникам видавали «для підтримки життя» 1 кг борошна щодня на одну особу. Можливо, це й було однією з причин переселення людей у Крупське (так називали село в довоєнні роки, похідне від назви колгоспу). А ще були незаселені землі, які давались мешканцям для власного користування.

     До кінця 30-х років населення збільшилось, але двори були розкидані по всій місцевості. (На карті України цих років можна побачити, що на території села нанесено поселення Броварки, Дубровка, Озерище). Тому в районі вирішили у Броварках створити планове поселення.

     А на початку 40-х років місцеві жителі переселилися на нове місце і будували своє житло відповідно до плану. З того часу село називається Броварки.

    Броварки є повсякчасною частиною нашого світобачення, адже тут наше коріння, тут наша душа. Тому хочеться знати якомога більше про рідне село, його історію, а також характерні особливості, що надають йому неповторності, виділяють серед тисячі схожих, роблять рідним і близьким.

 

За інформацією сектору з питань внутрішньої політики

та зв’язків з громадськістю

апарату Золотоніської райдержадміністрації

Повернутись