Нелегке життя остарбайтера

   Ганна Романівна Гопка, корінна жителька Вознесенського, на початку війни була вивезена на роботи у Німеччину, у місто Герліц. Разом з іншими українками та польками працювала на німецького хазяїна, який тримав велике господарство та мав кілька гектарів городу. Доля трошки зглянулася над молодою Ганною – німець мав невістку-росіянку, тож до дівчат ставився більш-менш поблажливо, не надто ображав, а коли робітниці бунтували чи не виконували накази, возив їх, щоб показати концтабори, і погрожував, що за непокору вони опиняться у таборах смерті. Після визволення Німеччини радянськими солдатами Ганна Романівна ще кілька місяців працювала санітаркою на передовій.

   Після війни повернулася додому, влаштувалася на роботу у колгосп дояркою, вийшла заміж. Виростила двох синів, має двох онуків. На все життя їй запам’яталася німецька педантичність, дисципліна і порядок. Зараз Ганна Романівна Гопка вдова, живе разом із сином та його сім’єю. Рідні піклуються про свою бабусю, намагаються своєю любов’ю компенсувати старенькій труднощі життя і скрасити літній неньці її роки.

 

Наш кор.

Повернутись