Історія Золотоніського району

 

Золотоніський район утворений 7 бе­резня 1923 року. Площа району становить 1493,1 км2. Кількість населених пунктів – 61, у тому числі 48 сіл, 12 селищ, 1 хутір. Районна рада – 1, сільських рад – 34. Чисельність на­селення району – 43,1 тис. осіб.

Район межує на півночі з Драбівським, на сході – з Чорнобаївським, на заході – з Ка­нівським, на півдні – з Черкаським районами Черкаської області та на північному заході – з Київською областю.

Адміністративним центром є Золотоноша, місто обласного підпорядкування, розташова­не на відстані 35 км. від обласного центру по шосейній дорозі та 30 км по залізниці.

Золотоніщина – чудовий край лівобе­режжя України, славний родючими ґрунтами, золотими нивами, блакитними розливами Дні­пра, багатий людьми працьовитими і талано­витими.

Історія Златокраю сягає своїм корінням у сиву давнину, до прадавніх часів кам’яного віку (VІ – ІІІ тис до н.е.). Виявлені на тери­торії Золотоніщини й залишки поселень Три­пільської культури та доби бронзи.

У період існування Київської Русі золо­тоніські землі входили до Переяславського князівства й були форпостом оборони держави від кочівників. У період козацької доби Зо­лотоніщина стала однією з колисок україн­ського козацтва: воно формувалося у басейнах річок Супій, Золотоношка, Кропивка. У роки Хмельниччини із запровадженням полкового устрою на території краю було створено Кро­пивнянський полк як військово-адміністратив­ну одиницю. Кропивнянським полковником був один із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького Филон Джеджелій. Осавулом цього полку був легендарний Нестор Морозенко.

Щедра Золотоніська зем­ля виховала чимало митців, учених, мислителів, звитяж­ців, трударів.

Культурні традиції Золо­тоніщини мають глибоке істо­ричне коріння. У селі Коврай жив і творив мандрівний поет-філософ Григорій Сковорода. Уродженцем села Богуславець є вчений-енциклопедист, пер­ший ректор Київського університету Михайло Максимович. Родом із Золотоніщини поет Костянтин Думитрашко, драматург Андрій Ващенко-Захарченко, прозаїк Кесар Біли­ловський, поети Микола Терещенко, Охрім Варнак. Із Золотоніщиною пов’язаний жит­тєвий шлях і творча діяльність видатних укра­їнських прозаїків Семена Скляренка та Івана Ле (Мойсі).

Золотоніщина багата і на пам’ятки при­роди. Серед них Липівський державний за­казник, озера Горіхове і Святе, липа Макси­мовича.

 

Помітним духовним центром Украї­ни є Красногірський жіночий монастир в с.Бакаївка. Видатною пам’яткою архітектури ХVІІІ ст. є Преображенська церква монасти­ря, збудована в стилі українського бароко.

В районі діє 35 музеїв та музейних кімнат, 46 будинків культури та клубів, 44 бібліоте­ки, Гельмязівська дитяча музична школа та 5 її філіалів, які розташовані у селах Домантове, Коврай, Підставки, Плешкані і Піщане.

В районі функціонують: загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів – 30, І-ІІ ступенів – 3, І ступеня - 2, Кропивнянський дитячий буди­нок, районний будинок дитячої та юнацької творчості, районний центр технічної твор­чості, районна дитячо-юнацька спортивна школа.

 

Охорону здоров’я населення здійснює Золотоніська центральна районна лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 34 фель­дшерсько-акушерські пункти.

На території району розташовано 5 про­мислових підприємств основного кола, 44 сільськогосподарських підприємств та 47 фермерських господарств, 4 виробничі сіль­ськогосподарські кооперативи, 1069 підпри­ємців (фізичних осіб) та 86 малих підпри­ємств.

Обслуговуванням населення займаються 284 підприємства торгівлі та 30 підприємств сфери побутового обслуговування.

Земель сільськогосподарського при­значення у районі 100,9 тис.га, з них ріллі 83,22 тис.га. Крім того, площа, зайнята во­дою 21,41 тис.га, ліси – 15,92 тис.га.

Златокрай, Златокрай, Златокрай золотого колосся розмай…

 

 

І миліш немає

у Черкаськім краї

ніж моя земля,

що зветься Златокраєм!