Вітчизна у мене одна!

   Ігор Вікторович Свінчук, якому в серпні виповнилося 57 років, – доброволець 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь», захищає суверенітет і незалежність України в районі Дебальцевого на Донбасі. Він народився у Донецьку, проживав у Маріуполі, працював у Москві. За спеціальністю – механік суден, донедавна був кримчанином. Пройшов Майдан. У лютому поблизу Маріїнського парку отримав кульове поранення.

   «Нормальне життя закінчилось, коли у Крим увійшли зелені чоловічки, – розповідає чоловік. – Я забрав сім’ю й перевіз її на материкову частину України. Спочатку нас гостинно прийняли в Білозір’ї неподалік Черкас, а згодом – у Мицалівці на Золотоніщині. Ставляться щиро й доброзичливо».

   Ігор Вікторович каже, що його родина добре почувалась у Криму, він – гарний майстер, мав п’ять автівок. «Коли прийшли москалі, я сказав жінці своїй Любові, що не житиму під їхнім ярмом, може, й поневірятимусь, але не десь, – тільки в Україні. Вітчизна у мене одна!».

   Своїм обов’язком він вважає захищати її. Тому наполегливо просився в зону бойових дій. Пройшов навчання і став воювати.«Я навідник БМП. Хоч і нескромно, але скажу – один з найкращих. Пристрілював зброю іншим батальйонам. Сепаратистів на Сході уже немає. Проти нас стоять російські найманці та козаки. Ми їх здолаємо. Бо між нами велика різниця: вони прийшли до нас як загарбники, а ми стоїмо за рідну землю!» Ігор Свінчук не має жодного сумніву в переможному фіналі цієї неоголошеної війни і в тому, що Крим буде українським.

   – Я кажу своєму синові, якому зараз три роки: «Слава Україні!», а він відповідає: «Героям слава!». Заради наших дітей ми й переможемо!».

 

Наш кор.

Повернутись